вівторок, 19 жовтня, 2021

Телефони гарячої лінії:


ДОНБАС - ЦЕ УКРАЇНА!

search menu menu menu
Голова УІНП та активісти вимагають завершення розслідування й суду: потрібна правова визначеність

Політика , Суспільство

Голова УІНП та активісти вимагають завершення розслідування й суду: потрібна правова визначеність

views14

06.04.2021

Подiлитися у соц.мережах

Розслідування «справи Майдану» має бути завершено, а на підставі розслідування суд має поставити крапку у цій справі. Не дивно, що знову активізуються російські наративи, які були у 2014-2015 роках – вони починають звучати і в українських медіа, які афілійовані з конкретним власником – Віктором Медведчуком.

Про це йшлося під час презентації програми заходів до Дня гідності та свободи в Укрінформі.

Голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович зазначив, що «проблеми з розслідуванням або поки що відсутність права на правду, що ж відбулося з юридичної точки зору під час Революції Гідності, заважають меморіалізації і відповідно боротьбі на рівні сенсів».

«Накладені арешти за земельні ділянки Алеї Небесної Сотні і неможливо створити меморіал – саме через те, що тривають процедури, пов’язані з експериментами, в тому числі слідчими. Відповідно процес меморіалізації ускладнений тим, що процедура встановлення істини в судах затягується. Відповідно ми теж всіляко підтримуємо тих, хто бореться в правовому полі, і просимо відповідні органи, які здійснюють слідство, максимально пришвидшити це питання», – наголосив Дробович.

Голова правління ГО «Центр Громадянських свобод» Олександра Матвійчук підкреслила, що Революція Гідності не тільки дала шанс Україні на проведення демократичних перетворень, вона заклала важливі цивілізаційні сенси.

«І тому не дивно, що активізуються ворожі наративи, які намагаються з цими сенсами боротися. Ці наративи говорять, що в 2013-14 році відбувся державний переворот, що до влади прийшла фашистська хунта, інші речі, які звучали в 2014-15 роках з російських телеканалів і офіційної кремлівської пропаганди. А зараз починають звучати і в українських медіа, які афілійовані з конкретним власником – Віктором Медведчуком», – зазначила Матвійчук.

Вона нагадала, що коли почався студентський Майдан, журналісти каналів, підконтрольних уряду, отримали завдання написати низку замовних матеріалів. І саме тоді паралельно в РФ почалася кампанія з дискредитації Майдану, учасників Майдану називали екстремістами, радикалами.

За кількістю згадок «Правий сектор» в російських ЗМІ дорівнював кількості згадок партії «Единая Россия». А потім ці наративи з’явились у вироках проти перших політичних в’язнів, які стали жертвами розпочатої РФ війни, що почалася з окупації Криму за допомогою армії, а потім гібридної війни на Донбасі.

«Днями ми отримали відповідь від офіційних речників російської держави. Коли українські органи влади запропонували створення платформи по деокупації Криму, то у відповідь вони нібито віджартувалися і сказали, що треба створювати платформу деокупації України. Тобто ми бачимо, що це не просто брехня, а боротьба, і в цій боротьбі Україна не має пасти задніх», – зауважила Матвійчук.

Вона звернула увагу на правовий аспект – якщо йдеться про державний переворот, то це конкретний склад злочину, що визначено в Кримінальному кодексі, це дії, вчинені з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу, а також змова про вчинення таких дій. Проте у Конституції України ніде немає права авторитарного режиму грабувати власне населення і заборони людям мирно виступати проти цього.

Матвійчук нагадала про проведене опитування людей, які першими вийшли на Майдан.

«І на першому місці була відповідь, що вони вийшли протестувати, щоби жити в країні, в якій поліція не б’є мирних студентів. Це мета, яка вивела людей на вулиці. Вона не має нічого спільного із захопленням влади, і вона зафіксована соціологами», – підкреслила вона.

За її словами, за пів мільйоном людей на вулицях стояла ще більша кількість співчуваючих, які на вулиці не виходили, а ще учасники майданів по усій країні. А з точки зору права, спорадичні акти відповіді на провокації правоохоронних органів і влади, які спостерігалися під час протесту, не дають підстави весь протест характеризувати як насильницький.

«Ми потребуємо правової визначеності. І мова йде про розслідування всього, що відбулося під час цих трьох місяців протесту – 4,5 тисячі злочинних епізодів, які розслідував спочатку спеціально створений департамент в складі Генеральної прокуратури, а зараз це перейшло, відповідно до змін до законодавства, до Державного бюро розслідувань. На жаль, ні попередня влада, ні нинішня не розуміє, що поки не буде поставлено правової крапки у всіх цих злочинних епізодах і поки рішеннями суддів не буде підтверджено, що це був широкомасштабний, організований, свідомий напад на цивільне населення, ці наративи будуть виникати», – підкреслила Матвійчук.

Вона також звернула увагу, що для того, аби були результати, розслідування потрібно належно організувати. І привернула увагу до останнього звернення адвокатської дорадчої групи, яка висловила недовіру до проведеного конкурсу на посаду керівника управління ДБР у справах Майдану, який відбувся після відкритого і прозорого конкурсу, результати якого чомусь анулювали після зміни в.о. голови ДБР.

«Провели новий конкурс, в закритому форматі, без публікацій протоколів, інформації про переможців. На думку адвокатів і потерпілих у справах Майдану, це робиться з метою призначення ручного наглядача на цей департамент. І вони виступають з вимогою провести повторний конкурс, вже відповідно до вимог закону про ДБР відкритим способом, і щоб однією з обов’язкових умов обрання на цю посаду був досвід розслідування чи процесуального керівництва у цих справах», – наголосила Матвійчук.

Коментарi (0)