
14 березня 2014 року на тренувальну базу в Нові Петрівці відправилися близько 500 бійців Самооборони Майдану. Вони стали першими добровольцями війни, що так довго виснажує, мучить, майже кожного дня відриває по крихті від серця України. Для війни людина ‒ крихта. Для українців ‒ нестихаючий біль, розтрощена надія, перегорнута догори дригом доля близьких.
Не має жодного міста чи села, з якого не пішли боронити Батьківщину:
- Полк національного захисту ім. Кульчинського, у складі якого: рота «Донецьк» (вихідці з Донецької та Луганської областей); сотня «Крим» ‒ кримські татари та інші нескорені кримчани;
- Київ: «Золоті ворота», «Київ-1», «Київ-2», «Миротворець»;
- Тодішній Дніпропетровськ: «Дніпро-1», «Дніпро-2», «Кривбас», «Донбас», «Правий сектор», »Шахтарськ»;
- Луганщина: «Айдар»;
- Бердянськ: «Азов»;
- Харків: «Слобожанщина», «Східний Корпус»;
- Херсон: «Світязь»;
- та багато інших.
Україна була, є і завжди буде собою. Бо її сини здавна у лихі часи без підштовхувань, без балачок просто ставали на захист своїх «інтересів»: своєї родини, свого дому, своєї землі.
У вересні було сформовано 44 батальйони територіальної оборони ЗСУ, 32 добровольчі батальйони патрульної служби міліції, 3 батальйони особливого призначення Нацгвардії.
17 січня 2017 року Постановою №1822 Верховної Ради України «Про встановлення Дня українського добровольця» визначено 14 березня Днем Українського добровольця.
День, який став святом для родин тих, хто повернувся. День скорботи за загиблими. Колись хтось з істориків зможе порахувати кількість вбитих у відкритих боях, із засідок, підірваних мінами, розстріляних снайперами, вбитими снарядами, що перелетіли від «братів», закатованих у полоні.
День подяки та молитви за живих і за тих, чиї очі бачимо на небі. Ви зберегли мир у наших містах і душах. Ви дали час оговтатися від потрясінь державі. Завдяки Вам Україна існує.
Дякуємо за Вашу мужність, рішучість та героїзм!
Підписуйтесь та слідкуйте за нами у Телеграмі