п’ятниця, 23 квітня, 2021

Телефони гарячої лінії:


ДОНБАС - ЦЕ УКРАЇНА!

search menu menu menu
Чи існує гендерна нерівність в Україні?

Авторські статті , Аналітика , Суспільство

Чи існує гендерна нерівність в Україні?

views7

06.04.2021

Подiлитися у соц.мережах

Якщо поставити питання в офіційній площині, то звісно ж, гендерна дискримінація в нашій країні поза законом. Її заборонено окремим Законом «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні». З 2005 року діє Закон «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків». Певні кроки в цьому напрямку Україна робить під впливом світових тенденцій. Так, ще з 1980 року ми ратифікували Конвенцію про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок. Не всі знають, що Угода про асоціацію між Україною та ЄС містить статтю про гендерну рівність.

З офіційної точки зору все виглядає дуже добре. Але на практиці в нашому суспільстві ще й досі зберігається консервативне сприйняття чоловіків та жінок. І це загальмовує реалізацію гендерної рівності, яка прописана в усіх документах.

Де найбільше дискримінують українських жінок

Домашнє насильство. Дуже прикро, що найгірше становище – в домашньому та сімейному колі. За статистикою МВС близько 600 жінок в нашій країні щороку гине від рук чоловіків або інших членів родини.

Робота та заробітна платня. За офіційними даними середня зарплатня жінок – на 28% менша, ніж у чоловіків. Опитування, які проводяться у рекрутингових агенціях, дозволяють вважати, що насправді ця різниця навіть більша.

Домашня робота. За традицією домашня робота більшою мірою лягає на жіночі плечі. А це прибирання вдома, готування їжі, догляд за дітьми та їхнє виховання. Це дуже велике коло обов’язків, фактично, ще одна робота, за яку на платять гроші. Дослідивши ситуацію в 217 країнах світу, вчені підрахували, що за своє життя середньостатистична жінка витрачає на домашню роботу 23 роки.

Участь в органах влади. За цим показником Україна перебуває у групі країн з найнижчим представництвом жінок у владі. До недавніх виборів у Верховну Раду там було всього 12% депутаток – і це найкраще за всі роки незалежності. Правда, парламент нового скликання має шанси дати кращі цифри: попередньо до нього обрано аж 20% жінок. Але у порівнянні з європейськими країнами і це мало. У парламентах країн, що є членами ЄС, середній показник – 26%, а наприклад, в Іспанії – більше 40%.

Професійна реалізація. Ми більше не ділимо професії на «чоловічі» та «жіночі». Офіційно – не ділимо. На жаль, практика не встигає за теорією. Професії, у яких жінці пробитися дуже важко чи навіть неможливо, в Україні й досі залишились. Наприклад, низка «нежіночих» професій зберігається у ЗСУ. У нас діє застаріла Конвенція Міжнародної організації праці 1935 року, яка забороняє використовувати жінок на підземних роботах. Так, це теж дискримінація, адже обмежує право на вибір професії.

Про що свідчать світові тенденції

На жаль, ситуація в Україні досить типова для пострадянських теренів та деяких країн третього світу. На те, щоб подолати гендерну нерівність, світу потрібно не менше століття. Такі цифри наведено в доповіді з цієї проблеми на Всесвітньому економічному форумі у 2017 році. Якщо вимірювати так званий «індекс забезпечення рівності», то найкращий він в Ісландії – 87,8 %. До першої п’ятірки цілком очікувано входять Норвегія, Фінляндія, Швеція, та несподівано – Руанда.

А чи стикалися ви з гендерною дискримінацією у своєму житті? У яких сферах? Чи вдалося вам її подолати?

Коментарi (0)