середа, 04 серпня, 2021

Телефони гарячої лінії:


ДОНБАС - ЦЕ УКРАЇНА!

search menu menu menu
Чого можна очікувати від першої у 2020 році зустрічі контактної групи з врегулювання ситуації на сході України?

Аналітика , Війна , Політика

Чого можна очікувати від першої у 2020 році зустрічі контактної групи з врегулювання ситуації на сході України?

views32

06.04.2021

Подiлитися у соц.мережах

Вперше на засіданні контактної групи візьме участь новий спецпредставник глави ОБСЄ Хайді Грау, яка змінила на цій посаді Мартіна Сайдіка. Саме вона зараз буде контролювати все, про що планується домовитись, а також реалізацію рішень, про які вже домовились під час саміту «нормандської четвірки» 9 грудня у Парижі.

Про що зараз може йти мова?

Режим тиші

Перш за все, планується в черговий раз підняти питання безпеки. Раніше учасники «нормандського саміту»  погодилися з тим, щоб було впроваджено нове перемир’я з метою досягнення стійкого безстрокового режиму припинення вогню на лінії поділу сторін. Однак на сьогоднішній день мало що змінилося у позитивному сенсі, скоріш, навпаки, ситуація на фронті та прифронтових територіях дещо загострилася.

Тиша в зоні конфлікту не настала, сторони як і раніше повідомляють про триваючі обстріли і майже кожного дня з фронту везуть поранених і вбитих російськими найманцями.

Нові пункти пропуску між Україною та ОРДЛО

Ще одним дорученням «нормандської четвірки», яке включене до підсумкового комюніке саміту, є вимога «протягом 30 днів досягти домовленості про відкриття на лінії зіткнення на Донбасі нових пунктів пропуску».

На минулому засіданні контактної групи це питання не піднімалось, тому що більшу частину часу під час зустрічі було відведено узгодженню списків і самого процесу обміну полоненими. Тоді присутні домовилися лише про 30-денний термін для вирішення цієї задачі, але він вже закінчився. Тож є велика ймовірність, що питання про відкриття нових пунктів перетину лінії розмежування буде стояти на порядку денному під час на найближчої зустрічі в Мінську.

Узгодження 3 нових ділянок відведення сил та засобів

До порядку контактної групи буде включено також узгодження трьох нових ділянок, на яких до кінця березня, відповідно до вимог «нормандської четвірки» від 9 грудня, має бути проведено розведення сил і засобів.

Київ заявив про готовність розпочати обговорення цієї теми. За словами глави МЗС України Вадима Пристайка, українська сторона підготувала свої пропозиції. Підтвердив готовність української сторони до розведення і президент Зеленський, який заявив, що вже визначено перелік трьох додаткових ділянок розведення сил і засобів на Донбасі.

«Для нас дуже важливо, щоб це були саме гуманітарні ділянки. Це важливо для людей», – підкреслив Зеленський.

І ці слова повністю співпадають зі словами міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова. Саме він 21 грудня заявив, що ніяких ділянок «у полі» не повинно бути, а потрібно провести розведення у населених пунктах.

Тут, до речі, варто згадати обстріляне Золоте-4, де було проведене так зване «розведення сил та засобів», а по суті – відступ українських військ, незважаючи на прохання місцевих не залишати їх напризволяще. Тоді окупанти гатили з підконтрольного їм Золотого-5, а президент Зеленський заявив, що «все в порядку, мешканці хочуть миру та розведення».

У той же час, самі бойовики висувають нові вимоги. Напередодні зустрічі у «нормандському форматі» представник так званої «ДНР» Руслан Якубов заявив, що для подальшого розведення сил і засобів на нових ділянках на лінії зіткнення на Донбасі потрібно підписати доповнення до вже чинної угоди.

«Ключовим моментом при розгляді нових потенційних ділянок розведення для нас є узгодження і підписання доповнення до Рамкової рішенням від 21 вересня 2016 року, в якому будуть враховані і врегульовані практичні аспекти розведення сил і засобів», – наголосив Якубов.

Політика «мирного врегулювання» війни, яку Росія називає «громадянським конфліктом»

Мова йде про необхідність законодавчого закріплення на постійній основі особливого порядку місцевого самоврядування окремих районів Донецької та Луганської областей.

Росія стверджує, що у документі, який підписали сторони 9 грудня, є пункт про так звану «формулу Штайнмаєра» і наполягає на тому, щоб ця «формула» залишилась незмінною та була включена до українського законодавства в тому вигляді, який був узгоджений «нормандської четвіркою» і контактною групою. Тут також варто зауважити, що крім підписантів та долучених до цього міжнародного процесу ніхто не знає напевно, що саме написано у підписаному документі та на що погодилася тоді українська сторона.

Верховна Рада в грудні продовжила на рік дію закону про особливий статус Донбасу. Влада України пообіцяла після Нового року розпочати обговорення тих змін до закону, які потрібно внести відповідно до мінських угод.

Однак і головний агресор Росія, і її маріонетки «Л/ДНР» наполягають на тому, щоб всі зміни закону про особливий статус у Конституції України були узгоджені з представниками «ДНР» і «ЛНР».

З огляду на ситуацію, яка склалася сьогодні в Україні та на міжнародній арені, можна чекати від цієї зустрічі у Мінську будь-яких сюрпризів.

Та сама канцлер Німеччини Ангела Меркель, яка відвідала Російську Федерацію минулого тижня і спілкувалася з президентом РФ Володимиром Путіним, на його слова: «Продовження закону про особливий статус Донбасу – це хороший крок в правильному напрямку, але закон повинен стати безстроковим, як і передбачено в мінських угодах» кивала головою та запевняла у повному сприянні сторонам для врегулювання конфлікту…

Коментарi (0)