вівторок, 30 листопада, 2021

Телефони гарячої лінії:


ДОНБАС - ЦЕ УКРАЇНА!

search menu menu menu
«Білі янголи смерті»

Авторські статті , Війна

«Білі янголи смерті»

views53

06.04.2021

Подiлитися у соц.мережах

Війна перевернула з ніг на голову життя багатьох українців. Чоловіки покинули рідні домівки й подалися на фронт захищати рідну землю від ворога. Не відстають і жінки: деякі теж взяли до рук автомати і нарівні з чоловіками воюють на лінії вогню.

Гендерність

У світовому суспільстві чомусь сформувалася думка, що чоловіки найсильніші та найрозумніші. Чоловік – голова сім’ї, чоловік – сильний та мужній, чоловік – воїн та захисник… В той же час для жінки відводилася другорядна роль: господарка, «берегиня домашнього вогнища», слабка, беззахисна, повинна народжувати та виховувати дітей.

В цій статті ми з вами ознайомимося зі «слабкою статтю» в аспекті сили, а саме розглянемо долі жінок, котрі за власним покликом відмовилися від рутинного життя та почали виконувати найчоловічішу роботу в світі – захищати країну в будь-якій ситуації та за будь-яких обставин. Ми поговоримо про жінок, котрі приймають участь у війні Росії з Україною, і спробуємо охопити всі напрямки їхньої роботи.

«Білі янголи смерті»

«Я не мужня, я – хоробра» – такий лозунг у дівчат, які беруть участь у військових діях на Сході України. І, повірте, вони того гідні!

Більшість аргументів «проти» базуються на твердженні, що жінки є фізично слабшими і неефективно діють у бойовій ситуації. Хоча численні дослідження переконливо свідчать, що, незважаючи на об’єктивну фізичну слабкість порівняно з чоловіком, жінки більш витривалі, при тривалих навантаженнях можуть, наприклад, довше залишатися на дистанції та продовжувати біг.

Курс НАТО

У європейському суспільстві вважається нормальним, коли жінка проходить строкову, чи службу за контрактом у військових структурах. На території України та пострадянському просторі до жінок військовослужбовців чомусь завжди ставилися скептично, хоча є героїчні приклади, якщо спиратися на події Другої Світової війни.

Тема «жінка на війні» доволі дискусійна. Досі побутують стереотипи про те, що жінкам не місце на війні; що захищати країну та охороняти слабших – це завдання чоловіків. Сьогодні жінки масово йдуть до армії. І навіть попри те, що фізично витрачати стільки ж часу на навчання, стройову, фізичну підготовку, що й чоловіки, їм важче. В армії немає розмежування за статтю – усі військовослужбовці. Якщо наша армія бере курс на НАТО, то цим стандартам повинна відповідати повністю. Жінці в армії НАТО відводиться особлива роль і немає місця для дискримінації.

З моменту визнання самосвідомості, а саме з Революції гідності, українські дівчата почали показувати своїм прикладом відвагу та мужність. Саме звідси й вирушили на війну перші «Янголи». Це були добровольці батальйону «Айдар» та «Госпітальєри».

Бойові приклади героїнь

Піхота

Під час проведення АТО серед бойових жінок є приклади мужності, за яку вони отримували посадові підвищення, наприклад Оксана Якубова, котра приймала участь у боях на Савур могилі в складі 30-ї ОМБр та бачила багато смертей своїх побратимів. Згодом жінку зробили заступником комбата по виховній роботі в її 5-му батальйоні.

«Білі янголи смерті»

Волонтерка

Не меншу хоробрість показують й жінки-волонтерки. Вони не шкодують ані часу, ані сил, ані навіть життя: збирають кошти, купують все необхідне і відвозять на фронт. Якщо жінок не допускали на передову, то вони значно допомагали в тилу. Багато жінок-волонтерок покинули свою зону комфорту задля того, щоб допомагати хлопцям «чим можуть». І ця допомога була величезною! 

«Білі янголи смерті»

Відомо, що на початку війни солдатам не вистачало харчування, бронежилетів  та теплих речей. Кидаючи все, наші волонтерки збирали по крихтам все необхідне для бійців, а ночами плели маскувальні сітки. Такою є Тетяна Ременюк. Волонтерську діяльність вона почала з перших днів АТО. Її чоловік, родом зі Слов’янська, пішов на фронт добровольцем, проходив службу у 81-й десантно-штурмовій бригаді, але загинув, захищаючи с. Піски, Ясинуватського району. Після цього Тетяна присвятила своє життя допомозі хлопцям.

Медик

Хтось йде на війну через патріотизм, когось туди може привести навіть кохання. Але причини – не головне. Головним є те, що безперестанна праця цих людей врятувала на фронті не одне життя. Військові медики знають свою справу… Однією з таких медиків є Яна Зінкевич – ще одна жінка, яка у героїзмі не поступається жодному чоловікові. Яна – начальник Медичного управління та реабілітації бійців ДУКу, керівник медичного батальйону «Госпітальєри».

«Білі янголи смерті»

«Життя настільки легко втратити… Вирішила, що «диваним воїном» я бути не можу, маю бути на передовій. Я тут заради того, щоб війна закінчилась, щоб допомогти людям і врятувати чим побільше. Я тут буду до кінця, скільки це займе часу – стільки і буду», – казала вона на фронті, а потім вже й тут, навіть після автомобільної аварії, хоч сама ледь залишилась живою…

Снайпер

Вони підписують контракт з ВСУ і йдуть воювати, залишивши вже звичне для них волонтерство. Вони передають дітей бабусям і дідусям і виїжджають на кілька місяців на самий край у складі груп парамедиків…

Українки, які з початку війни кинулися допомагати армії і добробатам або були фіксерами для закордонних кореспондентів, вже насилу знаходять собі місце за межами зони АТО. Війна стала невід’ємною частиною їхньої нової реальності, а до мирного життя вони давно втратили інтерес.

«Білі янголи смерті»

Вони їдуть у зону бойових дій, тому що впевнені – на фронті від них користі буде більше. На фронті снайпер вважається другою жіночою професією після медика. Такою є Олена Білозерська, котра зірвала нічну атаку бойовиків на позиції сил АТО. Використовуючи тепловізор, снайпер поцілила трьох бойовиків, які намагалися наблизитись до наших позицій.

Українська армія має захисниць у всіх родах військ. Всі героїчні дії бойових янголів не можна охопити в одній статті, як і не можна охопити всі імена.

За час ведення бойових дій на Донбасі 116 жінок були нагороджені державними нагородами, 4 з них – посмертно…

Коментарi (0)