четвер, 22 квітня, 2021

Телефони гарячої лінії:


ДОНБАС - ЦЕ УКРАЇНА!

search menu menu menu
7 російських міфів про Україну

Авторські статті

7 російських міфів про Україну

views6

06.04.2021

Подiлитися у соц.мережах

Міф №1 Роздробленість України

Про роздробленість України населенню, котре переживало на нашій території за часів Радянської влади, інформація вкладувалася в голови методично, починаючи з початкової школи. «На Заході України мешкають люди, котрі відрізняються мовою та культурою від наших людей, котрі проживають на Сході». Це твердження не є дійсним, так як ми люди однієї країни і культура у нас одна. Географічне розмежування ніяким чином не впливає на цілісність Країни.

Частково певні регіональні розбіжності були роздмухані навмисне, заради політичної мети, скажімо, під час виборів, волею Президента Януковича, який давно вважався близьким до Москви. Цікаво, що саме путінська агресія призвела до масивного об’єднання всіх частин України та до значного посилення збудування української нації.

7 російських міфів про Україну

На референдумі 1 грудня 1991 року переважна більшість виборців також і Cхідної України проголосувала за незалежність, тобто, проти того, аби залишитись в СРСР, з Москвою. Те ж саме відбулося й в частково анексованих нині Москвою регіонах (Донецьк – 76,73%, Луганськ – 80,65%). За межами Криму згода на українську незалежність в жодній області не складала цифри, нижчої за 75%.

Крім того, дуже ярко можна було побачити єдність на проведеному в День Незалежності Марші ветеранів, де серед інших регіонів йшли «коробки» з Донецької та Луганської областей. Дуже багато людей зі Сходу стали на захист своєї країни, допомагали українській армії і по сей час роблять все заради єдності та цілісності України. І це факт, який неможливо оскаржити ні московськими закидами, ні будь-якою пропагандою.

Міф №2. Знаходитися в Україні страшно та небезпечно

Після подій п’ятирічної давності Росія запевняє своє населення: «Не їдьте в Україну, там вбивають та саджають у тюрми російськомовних…»

7 російських міфів про Україну

Це найбільший фейк в історії нашої Демократичної держави. Те, що Росія виявилася військовим агресором по відношенню до України не бачить більшість росіян. Зомбування синім екраном проходить дуже вдало. Так, у нас війна і там гинуть люди, страшно лише там. Особливо це питання стосується вже звільнених міст Донецької та Луганської області, в котрих раніше точилися бої. Взяти, наприклад, Слов’янськ, де ніяких обстрілів немає, не садять та не б’ють тут російськомовних – місто вільне, відроджене і продовжує свій розвиток.

А за кілька кілометрів позаду від тієї зони, де все ще майже щоденно відбуваються перестрілки та гинуть люди, можна відчути лише непрямі наслідки війни – наприклад, через майже мільйон внутрішніх біженців. Тож, якщо туристи чи бізнесмени сьогодні частково переймаються своєю безпекою під час відвідин або безпекою своїх інвестицій в Україну – такі побоювання необґрунтовані, поки вони не планують наближатися до лінії фронту.

         Міф №3. Україна – це не Європа

Західна Україна завжди була частиною західної Європи, з історично коротким періодом після Другої Світової війни (1945 – 1991), коли вона належала Радянському Союзові, але, незважаючи на масивні спроби радянської влади, ніколи повністю не була ментально інтегрована.

Центральна Україна також має довгу європейську традицію і тому є багато підтверджень.

На Сході України ця спільна історія була коротшою, але реакція на російську агресію недвозначно демонструє, що й там більшість відчуває себе причетними до західних ідей, а не російських, як хоче показати РФ.

         Міф №4. Український фашизм

Московські ЗМІ ще й до сьогодні змальовують все таким чином, ніби купка правих та фашиствуючих анархістів із Західної України зчинила озброєний путч. Водночас керовані мас-медіа використовують картинки, які вводять в оману про нібито концтабори для росіян у Східній Україні, аж до антисемітських ексцесів проти одного рабина в Криму (які мали місце, але насправді – після захоплення Криму Росією).

7 російських міфів про Україну

Під час російського нападу у 2013 року українська армія була зовсім не готова в плані озброєння та військових кадрів, але ж не духом людей, які стали на захист України. Так, за правління Януковича армія була на Сході цілеспрямовано ослабленою, але в час, коли виникла загроза, саме люди піднялись і дали відсіч. Багато людей зі всієї країни допомагало армії встояти: грошима, продуктами, речами… Такої єдності, мабуть, історія ще не знала, але саме це дало можливість на початку війни зупинити агресора там, де він і зараз намагається панувати…

Те, що ллється з екранів телевізорів в Росії, не відповідає дійсності ані трохи. Просто Путін вважає “фашистами” всіх, хто повстає проти його “режиму”

Міф №5. Громадянська війна в Україні, або «Росіян в Донбасі нєт»

Путін під час своєї щорічної “прес-конференції” в Кремлі в грудні 2015 року сам визнав, що російські війська воюють на Сході України. Докази цього факту й без того були вельми численними, починаючи зі знімків російських військових аж до повернення їх трупів через державний кордон назад на Батьківщину. Але «їх там немає…».

7 російських міфів про Україну

Те, що так звані “сепаратисти” купили в магазинах або знайшли на військових складах чи в шахтах всю ту кількість сучасної зброї, якою вони володіють, як стверджує російська пропаганда, – брехня. Найважливішими “дійовими особами” на початку конфлікту були саме російські громадяни, частково навіть колишні співробітники Костянтина Малофєєва, який, за повідомленням опозиційної московської “Нової газети”, розробив “сценарій” цього конфлікту.

Спосіб ведення цієї війни, наприклад, оточення регулярної української армії в Дебальцевому, а також оборудка та озброєння нібито “повстанців” без сумніву вказують на планування та виконання збройного конфлікту з боку Росії. Якби Москва закрила кордон, то війна дуже скоро скінчилася б, позаяк у так званих “сепаратистів” закінчилися б зброя, постачання та люди. Як би не приходили колони «гуманітарки», то й не було б після кожного отримання «допомоги» страшних обстрілів. Немає сенсу говорити і про гроші, які протиправним чином надходять з інстанцій, контрольованих Кремлем. Інфраструктура, постачання та управління захопленими регіонами були й є орієнтованими на Росію або ж інтегровані в тамтешні системи.

      Міф №6. Дотримання Росією будь яких угод

Своїм нападом на Україну Москва не лише порушила міжнародне право, а й цілу низку інших угод. Наприклад – угоду ОБСЄ, в якій зобов’язалася дотримуватись кордонів у Європі та шукати мирних рішень конфліктів. В угоді про дружбу та співробітництво з Україною, укладеною в 1997 році, Москва зобов’язується дотримуватись недоторканості українських кордонів. У Будапештському меморандумі 1994 року Росія взагалі разом із США та Великою Британією виступає гарантом цілісності України та непорушності її кордонів – в обмін на відмову України від атомного арсеналу на користь Росії.

Порушення цих угод, швидше за все, призведе до того, що країни, які опинилися чи опиняться в схожій ситуації, більш не стануть відмовлятися від власних ядерних арсеналів. Якби молода українська держава тоді зберегла свій ядерний потенціал російський напад навряд чи міг би відбутися.

Західні санкції, про які так багато дискутують сьогодні, були мінімумом того, що Вашингтон та Лондон завинили Україні. Згідно з Будапештським меморандумом, альтернативою є забезпечення України зброєю або військова інтервенція.

Міф №7. Геноцид росіян в Криму

Russia Today та російський “Перший канал” повідомляли на початку 2014 року про гостру загрозу для жителів Криму з боку націоналістів та озброєних екстремістів з Києва. Російське телебачення, головне джерело інформації в Криму, лякало сюжетами, що ці сили вже просочилися на кримську територію. Раз по разу йшлося про геноцид росіян. Водночас в 2014 формувалося враження, що через заплановані зміни до закону про мову російська буде в Криму заборонена, а сам цей закон так і не вступив у дію.

7 російських міфів про Україну

Натомість, після протиправної російської окупації, комісія з прав людини ООН засудила “дискримінаційні напади, заходи та практику російської окупаційної влади щодо жителів Криму”. Особливим утискам було піддано кримських татар та інші меншості. Їх власний телеканал та їх парламент, “Меджліс” були скасовані, їх представники були піддані переслідуванням або викинуті за кордон.

Коментарi (0)